Важливою в останній період проблемою інформаційного суспільства стала проблема спаму, який займає приблизно 90% трафіку e-mail у мережах. Останнім часом спам-процеси ускладнені й тим, що вони набувають нового забарвлення. Такі як кримінальне поширення інформації (тобто інформація набуває кримінального характеру): шахрайство, фішинг, кардінг, фальсифікація, «чорний» піар, несумлінна реклама, інформаційні атаки на особистості, установи, мережі тощо.
З метою захисту клієнтського комп’ютера від деяких мережевих атак і також для збереження анонімності клієнта на допомогу приходить проксі-сервер. До того ж, Ваш комп’ютер або комп’ютер вашої мережі може бути інфікований вірусом. Ця інфекція дає змогу онлайн зловмисникам використовувати його як частину бот-мережі для розсилки спаму або атаки на інші веб-сайти. Проксі-сервер і антивірусні програми можуть допомогти в цій ситуації.
Способи боротьби з небажаним спамом
Боротьба зі спамом — складна, у цьому процесі слід враховувати численні й часто суб’єктивні оцінки та підходи. Так, деякі країни під виглядом боротьби зі спамом іноді обмежують поширення інформації в Інтернеті.
Народ, який пізнав вукс свободи слова, реагує на це болісно. Але, тим не менш, багато країн ще не виробили дієвої політики щодо боротьби зі спамом. Це створює в Інтернеті сприятливе середовище для спамерів. Ситуація ускладнюється і тим, що думка більшості користувачів нестабільна і змінюється залежно не тільки від їхнього настрою, а й від низки суб’єктивних обставин. Тому жорсткий, «фільтраційний» підхід у якісь моменти може порушувати права людини.
В індивідуальних і корпоративних антиспамових системах будь-які фільтри враховують зазвичай обмежену кількість потоків, повідомлень, що надходять конкретному користувачеві або провайдеру, і тому якісна фільтрація спаму досі є невирішеним завданням.
Якість фільтрації підвищити все-таки можна. Наприклад, завдяки, застосуванню багатокористувацьких та ієрархічно складних систем фільтрації, з повномасштабною участю користувачів під час виявлення помилок фільтрації та налаштування фільтрів. Але відсутні правові механізми боротьби зі спамом (є лише декларації та конвенції).
Хостинг-провайдери оперативно можуть видаляти або передавати тих, хто потрапив у «чорні списки», у розпорядження мережевого сервіс-провайдера (NSP), що забезпечує Інтернет-трафіком.
Така узгоджена взаємодія користувачів і хостинг-провайдерів на всіх національних рівнях цілком може забезпечити ефективну боротьбу зі спамом і, більше того, — «інформаційну екологію» середовища.
Можливість визначення ставлення користувачів до деякого контенту може бути розцінено як порушення недоторканності їхнього особистого життя. Тому відповідні держструктури та інститути готують вимоги до захисту персональних даних користувачів. Кожен користувач поінформований про існування цієї небезпеки і сам має ухвалювати рішення. Брати участь (якщо — «так», то якою мірою) у реалізації політики боротьби зі спамом чи ні.
Інформаційні права кожного з нас (вільно одержувати, обробляти, шукати й поширювати інформацію) доволі давно закріплено в міжнародних актах у сфері інформації та телекомунікацій. Інформаційне суспільство, яке будується, нам усім забезпечує правові та соціальні гарантії актуалізації таких процесів будь-де й у будь який час.